Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

День антиядерних акцій 

   «Ми обираємо майбутнє без радіації ! » - Під таким девізом щорічно 9 листопада в світі проходить Міжнародний день антиядерних акцій. Екологи та інші небайдужі громадяни влаштовують у цей день в різних містах пікети, демонстрації та акції протесту проти розвитку атомної енергетики і за підвищення її безпеки. Також вони організовують антиядерні табори близько небезпечних об'єктів і встановлюють знаки, що інформують громадян про небезпеку, в місцях з підвищеним радіоактивним фоном. 

   Жителі Росії приєдналися до антиядерних акцій одними з перших - ще в 1990- х роках. Особливо гострою тема для нашої країни стала у зв'язку рішенням Міністерства атомної енергії РФ ввозити для переробки, зберігання та захоронення відпрацьоване ядерне паливо з інших країн, в результаті чого обсяг радіоактивних матеріалів на території Росії буде швидко рости. 

  До відома: відпрацьоване ядерне паливо вважається найбільш небезпечним відходом атомної індустрії і становить реальну загрозу для життя і здоров'я всіх, хто проживає в безпосередній близькості від місць його поховання. 

  Відповіддю на це рішення стала активізація руху екологів, які виступають під гаслом: «Не дамо перетворити Росію в міжнародний ядерний смітник!». Наприклад, організація «Байкальська екологічна хвиля» розгорнула табір в Іркутській області, де на базі Ангарського електролізно-хімічного комбінату збираються побудувати Міжнародний ядерний центр. Саме сюди передбачається свозиться ядерні відходи з усього світу. 

  Противники цієї витівки - екологи і жителі навколишніх регіонів - справедливо вважають, що гроші можна заробляти більш ефективними і більш безпечними способами. Вони сподіваються, що голоси протесту не залишаться без уваги. 

  Друге питання, яке хвилює прихильників антиядерних рухів,  - атомні електростанції, робота яких далеко не безпечна. Ризик радіаційних аварій і катастроф виключити неможливо, вважають екологи. Підтвердження їх словами - великі аварії, події та інциденти, які регулярно трапляються на АЕС у всьому світі. Проте влада вирішувати це питання теж не поспішає. За оцінками фахівців, витрати на виведення АЕС з експлуатації перевищують витрати на будівництво в 10 разів, а фонди накопичень коштів для цього до цих пір відсутні.

  Міжнародний день проти фашизму, расизму і антисемітизму 

   9 листопада - Міжнародний день проти фашизму, расизму і антисемітизму. У ніч з 9 проти 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву «Кришталевої ночі» (Crystal Night / Kristallnacht), або «Ночі розбитих вітрин». 

  «Кришталева ніч» або «ніч розбитих вітрин» в 1938 році поклала початок Холокосту - масовому насильству стосовно єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 мільйонів євреїв. 

  Сьогодні питання антисемітизму відійшли на другий план перед антімігрантской істерією або проблемою ісламофобії. Але Голокост - це не тільки проблема одного народу, а приклад того, до чого призводить політика «пошуку козла відпущення» і переконання в перевазі однієї нації над іншими. 

  Тому, розповідаючи про злочини нацизму, необхідно пам'ятати про те, яким може стати майбутнє, якщо ми вчасно не скажемо «Ніколи знову!» У відповідь тим, хто пропонує обмежити права однієї групи людей тільки тому, що вони чомусь не такі як ми.

День української писемності та мови 

  Це свято було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. 

   Зараз на Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів.              

Одним з варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор'я, де користувалися абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а в східних районах (особливо скіфо - сармати) була своя оригінальна писемність, відома в науці під назвою сарматських знаків. Ці знаки були схожі на вірменські й грузинські письмена. 

  Той, хто хоч раз бачив сучасний український алфавіт, зауважив, що більшість його літер схожі на грецькі, але серед них є й кілька слов'янських знаків. Слід зауважити, що поряд з кирилицею і одночасно з нею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці і мала незвичайний характер завитків. Учені поки не знаходять аналогів глаголиці. Це дає підстави для тверджень , що глаголиця - є творіння однієї людини, на відміну від кирилиці, яка має природний органічний характер і дуже давні аналоги. 

  День української писемності та мови - це не тільки державний, а й церковне свято. Перший в сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмській.

День державного прапора Азербайджану 

  У цей день, 9 листопада 1918 року, був затверджений прапор Азербайджанської Демократичної Республіки. Республіка проіснувала лише до 1920 року, проте історія прапора на цьому не закінчилася. Коли в 1991 році Азербайджан вийшов зі складу СРСР, уряд країни затвердив прапор в якості державної. Свято на честь нього з'явився в календарі в 2009 році. Зараз 9 листопада в Азербайджані входить до списку неробочих днів. 

  Історія прапора Азербайджану сходить до Османської Імперії. Прапор саме цієї країни було прийнято за основу при створенні державної символіки. 

  Прапор Азербайджану представляє собою полотнище з горизонтальними смугами блакитного, червоного і зеленого кольорів. У центрі червоної смуги розміщені білі восьмикінцева зірка і півмісяць. 

  Блакитний колір символізує тюркську культуру, червоний - європейську демократію, а зелений - мусульманську віру. Півмісяць пов'язаний з ісламом, а восьмикінцева зірка вказує на те, що в назві країни, набраному арабськими літерами, вісім знаків. Ще за однією версією зірка позначає вісім гілок тюркомовних народів. 

  Державний прапор багато означає для азербайджанського народу. Про це говорить хоча б той факт, що в Баку існує площа Державного прапора. Цікаво, що ця площа була перейменована, а побудована спеціально. Вона була закладена 30 грудня 2007 року, а урочисто відкрилася 1 вересня 2010 року. 162-метровий флагшток, встановлений на площі, протягом деякого часу вважався найвищим у світі - до того моменту, як цей рекорд не побив Душанбе.

Індія - Свято Дівалі

Камбоджа -  День незалежності (1953)

Німеччина -  доленосний день (нім. Schicksalstag) в історії країни через події 1848, 1918, 1923, 1938 і 1989 років