Четвер, 28.03.2024, 18:26 Вітаю Вас Гость

Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Меню сайту
Категорії розділу
Оголошення [27]
Інформація про дати та терміни проведення міропріємств
ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ [1200]
Визначні військові дати та події Дні народження Дні смерти
Робота Хмельницького методоб'єднання [2]
Всі матеріали з роботи методичного об'єднання викладачів предмета "Захист Вітчизни"
Робочі питання методичного об'єднання [7]
Тут можна переглянути корисну інформацію з роботи методичного об'єднання викладачів "Захисту Вітчизни"
Військово-спортивна робота [11]
Матеріали змагань, результати, план проведення, сценарії.
7 фактів ПРО [2]
З історичних довідок
Поздоровлення [20]
Привітання зі святами, визначними датами
КОРИСНІ ПОРАДИ [2]
Завжди у людини виникають різні питання. Спорбуємо їх вирішити!?
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 383
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

22:02
9 жовтня народилися...

<div><font size="2" style="font-size: 10pt;">1201 — Робер де Сорбон, французький богослов, засновник Сорбонни (†1274).</font></div>

<div> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1201 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Дініш I — король Португалії (1279–1325; †1325).</font></div>

<div> </div>

<div>
<div><font size="2" style="font-size: 10pt;"><img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar4/175px-Dinis-P.jpg" />  Діні́ш I або Діонісій Землеробець (*9 жовтня 1261—7 лютого 1325) — король Португалії (1279–1325), під час його правління були остаточно встановлені кордони Португалії (1297), найстаріші в Європі кордони країни.</font></div>

<div><font size="2">У 1290 році уклав конкордат з Папським престолом, яким регулювалися стосунки між королівством та римською курією.</font></div>

<div><font size="2">Багато зробив для розвитку португальської мови. Видав наказ про застосування у офіційних паперах виключно португальської мови. Є автором консон галісійсько=португальського циклу. Дотепер вважається одним із значних поетів Португалії.</font></div>

<div><font size="2">У 1290 король Дініш видав хартію, згідно з якою у Лісабоні відкрито університет, який у 1308 році було переведено до Коїмбри.</font></div>

<div><font size="2">Багато зробив для розвитку економіки королівства — підтримував міста, торгівлю. У 1308 році уклав угоду з Англією стосовно торгівлі й привілеїв англійських та португальських купців. Одночасно затвердив статут купців, які укладали угоди щодо фінансової взаємної допомоги. Тим самим поклав початок таким новим формам діяльності, як каси морського страхування.</font></div>

<div><font size="2">У 1319 за ініціативи короля Дініша на землях ліквідованого Римським папою ордену тамплієрів створено новий португальський духовно-лицарський орден Ісуса Христа (центром його був замок Каштру-Марія).</font></div>
</div>

<div>
<div><font size="2" style="font-size: 10pt;">Родина</font></div>

<div><font size="2">Дружина — Ізабела, донька Педро III, короля Арагону.</font></div>

<div><font size="2">Діти:</font></div>

<div><font size="2">Констанса (1290–1313), дружина Фернандо IV, короля Кастилії</font></div>

<div><font size="2">Афонсо (1290–1357)</font></div>

<div><font size="2">7 бастардів</font></div>

<div><font size="2">В мистецтві</font></div>

<div><font size="2">«Дініш Лаврадор» — історична епопея на три дії видатного іспанського драматурга, історика, академіка Рамона Менендеса Підаля. Написана 1950 року іспанською мовою. В Україні була поставлена театром «Фабула» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (прем'єра відбулася навесні 2012 року).</font></div>
</div>

<div> </div>

<div><font size="2">1796 — Сергій Муравйов-Апостол, декабрист.</font></div>

<div> </div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">1874 </font></div>

<div style="text-align: center;"><font size="2">Реріх Микола Костянтинович, художник, археолог, мандрівник, громадський діяч.</font></div>

<div> </div>

<div>
<div><font size="2">  <img align="left" alt="" src="/avatar/Kalendar4/250px-N_Roerich.jpg" />Микола Костянтинович Реріх (27 вересня (9 жовтня) 1874, Петербург — 13 грудня 1947 Кулу, Хімачал-Прадеш, Індія) — російський художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник з всесвітньо визнаним ім'ям. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв (учень А. Куїнджі), з 1909 акад.; працював також в Україні в галузі монументального мистецтва; з 1920 перебував у США та Індії. 1903-06 за ескізами Реріха виконано дві мозаїки («Покрова») для церкви у с. Пархомівці на Київщині, 1910 мозаїки для Троїцького собору Почаївської Лаври.</font></div>

<div><font size="2">Микола Реріх народився в 1874 році в Петербурзі у сім'ї юриста. Там же закінчив гімназію, а потім юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі.</font></div>

<div><font size="2">Микола Реріх у юному віці перебував під впливом таких видатних українців свого часу, як Шевченко, Гоголь, Куїнджі, Костомаров, Мордовцев, Микешин. Останній зауважує незвичайні художні здібності у Миколи, дає перші уроки малювання і переконує батька віддати хлопця в ту ж художню академію, у якій вчився і жив Тарас Шевченко, меморіальну майстерню якого утримував Микешин. В ній же Микешин давав і перші уроки Миколі. Там Реріх почув і побачив твори Шевченка. Вони його вразили назавжди. «Кобзар» став настільною книгою для Реріха. Він провезе її потім з собою по всьому світу і вперше ознайомить з «Кобзарем» Індію. Ось що розповів найстарший син Реріхів, Юрій, під час перебування у Києві в січні 1959 року: „«Кобзар» належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка. Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. «Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський» — писав він на схилі життя".</font></div>

<div><font size="2">Знання історії, захоплення археологією і етнографією дали йому можливість з легкістю малювати картини на теми Давньої Русі, створювати жанр історичного пейзажу. Глибокий сприйнятливий природний розум, прагнення й уміння повсякчас поповнювати знання і дивовижна працездатність — усе це дозволило Миколі Костянтиновичу ще замолоду стати енциклопедично освіченою людиною.</font></div>

<div><font size="2">Роздуми Реріха як історика і філософа були направлені на вивчення спільності коренів культур Заходу і Сходу. У 20-х роках, на основі отриманих раніше запрошень, М. К. Реріх організовує виставки своїх картин в Швеції, Данії, Центральній Європі, а потім в США. Виставки принесли художнику всесвітню славу. В Нью-Йорку був створений музей і культурний центр ім. М. К. Реріха. Саме в Америці набрала реальних форм ідея художника про центральноазіатську експедицію.</font></div>

<div><font size="2">Експедиція тривала чотири з половиною роки. За цей час були зібрані колекції, записані древні перекази та легенди Сходу, які дали можливість порівняти їхній зміст із європейськими сагами, билинами, піснями і дійти висновку про спільність коренів двох регіонів і єдність індоєвропейської культури.</font></div>

<div><font size="2">Ніхто, мабуть, не зробив так багато за своє життя, як Микола Костянтинович і його дружина Олена Іванівна. Понад сім з половиною тисяч живописних полотен, дванадцять книг складної філософської системи «Жива Етика», численні літературно-філософські твори, організація різних культурних закладів у Європі та Америці, зокрема, відомий Музей М. Реріха в Нью-Йорку, дві великі експедиції, організація Інституту гімалайських досліджень в Кулу (Індія), з якими співпрацювали найвидатніші вчені світу — від Альберта Ейнштейна до Миколи Вавилова.</font></div>

<div><font size="2">М. К. Реріх був ініціатором Пакту про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів.</font></div>

<div><font size="2">Картини Реріха відображають духовний злет художника, здатного фарбами на полотні піднімати глибокі філософські проблеми, які хвилювали і будуть хвилювати людство, допоки існує життя на Землі. Дивлячись на його роботи, відчуваєш печать вічності і мудрого спокою, велич і значимість.</font></div>

<div><font size="2">В театральному мистецтві М. К. Реріх здійснив революцію. Разом із Бенуа (французький художник) сприяли тому, аби театрально-декоративне мистецтво стало самостійним жанром поряд із акторським, режисерським, музичним. Слава Реріха-художника перекрила славу Реріха-поета. А однак літературна творчість Миколи Костянтиновича — це не лише своєрідне вираження його світогляду, але й оригінальне явище російської літератури початку ХХ ст. Ця творчість несе у собі відлуння синтезу двох великих культур — західної і східної.</font></div>

<div><font size="2">Пафос реріхівського мистецтва в перетворенні людини, в розширенні та витонченні свідомості, в закликах іти шляхом світла. Реріх поєднує найновіші досягнення науки з давніми віруваннями. Для нього не існує часу плинного, істини тимчасової. Прагнення до Вічності — характерна риса творчості Реріха.</font></div>
</div>

<div> </div>

<div><font size="2">1879 — Макс фон Лауе, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах.</font></div>

<div> </div>

<div> </div>

<div><font size="2">1959 — Нємцов Борис Юхимович, державний діяч РФ</font></div>

Категорія: ЛЮДИ ТА ДАТИ У ВІЙСЬКОВІЙ ТА СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ | Переглядів: 667 | Додав: Vchutel | Теги: діяч, Сергій Муравйов-Апостол, Португалія, Реріх Микола Костянтинович, Нємцов Борис, Дініш I, король, Робер де Сорбон, Лауе, французький богослов | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2024