Російсько-турецькі війни (XVIII-XIX століття) Війни Російської та Османської імперії за гегемонію в басейні Чорного моря та на Балканах. Перше великомасштабне зіткнення російських і турецьких військ відбулося в 1677-1678 роках на Україні. У серпні 1677 року турецьке військо під командуванням Ібрагім-паші підступило до гетьманської столиці Чигирина, роком раніше зайнятої російськими військами після переходу на сторону Росії гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, перш дотримується протурецької орієнтації. На початку вересня в бою у Бужинської пристані турецький авангард зазнав поразки від армії воєводи князя Григорія Ромодановського, підкріпленої козаками гетьмана Лівобережної України Івана Дорошенко. Після цього Ібрагім-паша вважав за благо відступити від Чигирина. Влітку наступного року під Чигирин підступила вже турецька армія на чолі із самим великим візиром Кара-Мустафою. Турки прорили підкопи й підірвали с
... Читати далі »
(3.03.1709, Берлін - 7.08.1782, там же), німецький хімік, іноземний почесний член Петербурзької Академії наук. У своїх дослідженнях солей і мінералів активно використовував мікроскоп, а попутно виявив кристали цукру в цукровому буряку і в 1747 експериментально добув з нього цукор.
Після трирічної облоги римські війська беруть Равенну.
Римське військо дедалі більше покладалося на найманців із варварів. Аецію часто вдавалося отримувати перемоги за рахунок союзників із германців. Аецій при підтримці вестготів та франків здобув 451 року останню велику перемогу для Римської імперії у битві на Каталаунських полях, зупинивши просування гунів, але не зміг завадати гунам піти на Рим. Гуни, втім, відступили від міста, сплюндрувавши північ Італії. Рим був розграбований вандалами, що припливли з Карфагену 455 року вже після смерті Аеція — його власноручно вбив імператор Валентиніан III. Наступним сильним полководцем був варвар Ріцімер. Він тримав у свої руках правління при маріонетков
... Читати далі »
Російсько-турецькі війни (XVIII-XIX століття) Війни Російської та Османської імперії за гегемонію в басейні Чорного моря та на Балканах. Перше великомасштабне зіткнення російських і турецьких військ відбулося в 1677-1678 роках на Україні. У серпні 1677 року турецьке військо під командуванням Ібрагім-паші підступило до гетьманської столиці Чигирина, роком раніше зайнятої російськими військами після переходу на сторону Росії гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, перш дотримується протурецької орієнтації. На початку вересня в бою у Бужинської пристані турецький авангард зазнав поразки від армії воєводи князя Григорія Ромодановського, підкріпленої козаками гетьмана Лівобережної України Івана Дорошенко. Після цього Ібрагім-паша вважав за благо відступити від Чигирина. Влітку наступного року під Чигирин підступила вже турецька армія на чолі із самим великим візиром Кара-Мустафою. Турки прорили підкопи й підірвали с
1709
1818
Римське військо дедалі більше покладалося на найманців із варварів. Аецію часто вдавалося отримувати перемоги за рахунок союзників із германців. Аецій при підтримці вестготів та франків здобув 451 року останню велику перемогу для Римської імперії у битві на Каталаунських полях, зупинивши просування гунів, але не зміг завадати гунам піти на Рим. Гуни, втім, відступили від міста, сплюндрувавши північ Італії. Рим був розграбований вандалами, що припливли з Карфагену 455 року вже після смерті Аеція — його власноручно вбив імператор Валентиніан III. Наступним сильним полководцем був варвар Ріцімер. Він тримав у свої руках правління при маріонетков
