В ході наступу радянських військ, 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту був звільнений найбільший фашистський табір масового знищення - Освенцім (німецька назва - Аушвіц), що знаходиться на території Польщі. В результаті були звільнені декілька тисяч в'язнів, яких нацисти не встигли вбити. Завдяки швидким діям Радянської армії, гітлерівці не змогли знищити не тільки в'язнів, але й сліди своїх злочинів. Перед очима воїнів-визволителів постали крематорії та газові камери, знаряддя тортур, тисячі кілограмів людського волосся і перемелених кісток, підготовлених до відправки у Німеччину. У таборі широко практикувалися медичні експерименти і досліди. Вивчалися дії хімічних речовин на людський організм. Випробовувалися новітні фармацевтичні препарати. Укладених штучно заражали малярією, гепатитом та іншими небезпечними захворюваннями в якості експерименту. Нацистські лікарі тренувалися в проведенні хірургічних операцій на здорових людях. Поширеним явищем була кастрація чоловіків і стерилізація жінок, особливо молодих, що супроводжувалася вилученням яєчників. Більше двох з половиною мільйонів людей фашисти знищили в Освенцимі. А ще більше 500 тисяч чоловік померло від голоду і хвороб. У 1947 році в Освенцимі був відкритий Державний музей Аушвіц-Біркенау (Освенцим-Бжезінка), який включений до списку об'єктів світового значення, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО. Ми повинні пам'ятати про злочини нацистів, щоб це не повторилося. З 1992 року в місті Освенцім діє центр інформації, де зібрані матеріали про концтабір і його ідеологів. Тут організовують численні міжнародні зустрічі, дискусії, симпозіуми і богослужіння. У музей табору смерті входять через зафіксовані в багатьох документальних фільмах і на фотографіях ворота з сумно відомої написом «Arbeit macht frei» («Праця робить вільним»).
|