Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Т Е М А  1.

"ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ ФОРМУВАНЬ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ПРО-ВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”.

Навчальна ціль:

Вивчити основні завдання та дії формувань 

загального призначення при проведенні РіНАВР 

в осередках ураження та зонах зараження.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 (2) години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.

Навчальні питання і  розрахунок навчального часу:

ВСТУП 2 хв.

1-ШЕ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Розшук та визволення потерпілих з-під завалів будівель, зсувів, снігових лавин. Прийоми та способи рятування людей на верхніх поверхах зруйнованих або палаючих будівель. 10 хв.

2-ГЕ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Завалення нестійких конструкцій, споруд та їх підсилення. Дії формувань з рятування лю-дей із завалених захисних споруд ЦО. 10 хв.

3-ТЄ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Евакуація людей і майна із зон затоплення (підтоплення), осередків пожеж та забрудне-них територій радіоактивними, небезпечни-ми хімічними речовинами. 10 хв.

4-ТЕ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Способи транспортування потерпілих. Ванта-ження потерпілих на транспортні засоби. 10 хв.

ПІДСУМКИ: 3 хв.

Матеріальне забезпечення 

     1. Стенди або схеми в класі:

     1. Структура сил цивільної оборони.

     2. Управління, оповіщення і зв’язок ЦО.

     3. Організація проведення РіНАВР при НС.

     4. Способи і засоби боротьби з пожежами при НС.

     5. Засоби індивідуального захисту. 

     6. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

   11. Засоби індивідуального захисту, розвідки та дозконтролю.

  111. Засоби матеріально-технічного забезпечення особового складу формування.

ВСТУП

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових ком-плексів, концентрації на них агрегатів і установок великої і надзвичайно великої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях, великий знос основних фондів на об'єктах економіки - все це збільшує вірогідність виникнення надзвичайних техногенних ситуацій, раптове виникнення яких приводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів ураження, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які склалися внаслідок виникнення надзвичайних техногенних ситуацій.

1-ШЕ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Розшук та визволення потерпілих з-під завалів будівель, зсувів, снігових лавин. Прийоми та способи рятування людей на верхніх поверхах зруйнованих або палаючих будівель.

Основу невоєнізованих формувань цивільної оборони складають формування загально-го призначення (територіальні і формування служб), які призначенні для ведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (зараження) і зонах катаст-рофічного затоплення.

Головне призначення невоєнізованих формувань (територіальних і об`єктових)  загаль-ного призначення – пошук та визволення потерпілих з під завалів будівель і споруд, оповз-нів, снігових лавин тощо.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - це проведення РіНАВР з усуненням безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей, відновленням життєзабезпечення насе-лення. Слід відзначити, що відбудова об’єктів, що потерпіли до компетенції органів управ-ління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  не входять,

При виконанні  РіНАВР  здійснюються наступні заходи:

- проведення розвідки, установлення обсягу та ступеню руйнувань, розмірів зон заражен-ня, швидкості і напрямку розповсюдження ураження або пожежі;

- виявлення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

- визначення необхідного  угрупування сил і засобів для запобігання і локалізації небезпе-ки - рятування людей, тварин і матеріальних цінностей із районів ураження (зараження), осередків пожеж і катастрофічного затоплення;

- проведення інших невідкладних робіт в інтересах забезпечення рятівних робіт.

- організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей;

- відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;

- пошук, розпізнавання і поховання загиблих.

На першому етапі вирішуються завдання:  з екстреного захисту населення; запобі-ганню розвитку чи зменшення впливу негативних наслідків; підготовці до виконання  Рі-НАВР. 

Основними заходами з екстреного захисту населення є:

- оповіщення про небезпеку;

- використання засобів захисту;

- додержання режимів поведінки;

- евакуація з ділянок і районів в яких існує загроза ураження людей;

- застосування засобів медичної профілактики і надання потерпілим медичної та інших видів допомоги.                  

На другому етапі проводяться РіНАВР, які включають: проведення рятувальних (пошук та витягнення потерпілих із завалів, палаючих будівель, пошкоджених транспортних засобів, евакуація (винос, вивід, вивіз) людей із зони аварії, катастрофи чи стихійного лиха, надання першої медичної та інших видів допомоги) та невідкладних  (локалізація аварій, ро-збирання завалів, укріплення конструкцій, які загрожують обвалам, відновлення комуна-льно-енергетичної мережі, відновлення ліній зв`язку, доріг і споруд в інтересах рятівних робіт, проведення санітарної обробки людей, проведення дегазації, дезактивації і дезинфекції одежі, транспорту, техніки, доріг, будівель, території) робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпеченню життєдіяльності на-селення, яке потерпіло внаслідок надзвичайних ситуацій (відновленню житла чи будуванню нового, відновлення енерго- і водопостачання, об`єктів комунального обслуговування, ліній зв`язку, організація медичного обслуговування населення, постачання продовольства і пред-метів першої необхідності, дезактивація або дегазація, дезинфекція території, об`єктів.    

Формування загального призначення можуть залучатися до проведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт з метою пошуку та визволенню потерпілих з під завалів будівель і споруд, оповзнів, снігових лавин, заносів тощо відразу після отримання даних розвідки.

Визначення місць знаходження потерпілих можливо шляхом оклику через вентиляційні канали та отвори, використанням ліній зв`язку і радіотрансляційної мережі, що збереглися, за допомогою звуколокації та використання службових собак.

Перед проведенням робіт з пошуку та звільненню людей із завалів необхідно провести гасіння пожеж, знеструмлення ліній електромереж, відключення систем газо-, тепло -, водо-забезпечення та каналізації

Роботи з пошуку та звільненню людей розпочинаються з розчистки завалів на входах в будівлі, споруди, сховища, укриття та підвали, пробивання отворів в стінах і на пе-рекриттях, а якщо необхідно то і устрою підземних галерей. Якщо швидко не вдається звіль-нити людей із завалених сховищ (укриттів, підвалів тощо), тоді в першу чергу необхідно ор-ганізувати подачу свіжого повітря через пробиті отвори, які можна використовувати для пе-редачі води, продуктів харчування та медикаментів. Подачу повітря у захисні споруди та пі-двали можливо також через розчищенні та відновлені повітряні забірні шахти, використову-ючи для подачі повітря вентилятори та компресорні установки.

Для розбирання завалів, коли завали дуже великі і розчищення неможливо зробити швидко, використовують техніку (бульдозери, екскаватори, крани, грейдери тощо). 

У тих випадках, коли полотно дверей або ставні лаза розчистити важко або вони дефо-рмовані, необхідно їх зняти з петель і видалити, у крайньому випадку можна прорізати у них отвір для проходу.

Для того, щоб входи або запасні лази було легше найти під завалом, їх місцезнахо-дження, як правило, їх визначають за допомогою плану об’єкту і найбільш міцних споруд або предметів (постаменти, стовпи огорожі, світові ліхтарі, фундаменти тощо).

Якщо необхідно відкривати захисну споруду шляхом пробивання отвору у перекритті або стіні, то до початку робіт необхідно визначити, у якому місці ці роботи можливо викона-ти найшвидше, і при цьому не пошкодити стан людей, які знаходяться в ньому.

Щоб пробити отвір в покритті (перекритті), до нього розчищають зверху підхід. Підхід до стін захисних споруд можна зробити із сусідніх суміжних приміщень шляхом розчищення завалу або устроєм підземної галереї.

Найшвидше можна розчистити завали за допомогою бульдозера або екскаватора, а в місцях малодоступних для підходу і роботи механізмів за допомогою кранів і лебідок. Ця робота може виконуватися вручну, а при наявності компресора отвори в перекритті і стінах пробивають за допомогою пневматичних інструментів, а при їх відсутності - вручну.

Якщо виник великий завал, розчищення якого займе багато часу, роблять підземну штольню. Але ці роботи дуже важкі, і для їх виконання необхідні досвідчені спеціалісти. Ось чому такий спосіб використовують дуже рідко.

Якщо конструкції укриттів пошкоджені або частково зруйновані, то всі роботи необ-хідно проводити дуже обережно, щоб  не викликати нових завалів.

Потерпілих, які можуть опинитися в завалах внаслідок обрушення будинків і споруд, дуже важко знаходити. Ось чому роботи з надання допомоги потерпілим в завалах, повинні починатися з огляду і прослуховуванню завалів, а також з опитування навколишніх. Одноча-сно з цим приймаються заходи, які повинні не допустити наступних обрушень; відключенню від газової і електричної мережі, призупинення подачі води. Тільки після цього приступають до витягування потерпілих. Такі роботи, як правило, виконують шляхом устрою проходу в завалу збоку або зверху з одночасним закріпленням навколишніх частин завалу. Розбирати завал можна лиш у тих випадках, коли є повна впевненість, що при цьому не виникне переміщення завалу, що може негативно вплинути на стан потерпілих і затруднить їх спасіння. 

Устрій проходів в завалах полегшується тим, що великомасштабні елементи конструк-цій при обрушенні, часто займають нахилене положення, стаючи розпіркою з іншими конс-трукціями або ділянками стін, які збереглися; внаслідок чого під ними зберігаються порож-нини. У цих порожнинах люди можуть зберігатися навіть у тих випадках, коли будинок (споруда) повністю зруйнована. Вільні порожнини можуть виникати в завалі також під най-більш міцними меблями або іншими предметами домашнього вжитку (стіл, ліжко, холодиль-ник тощо).

При переміщенні в завалах необхідно більше використовувати порожнини, щоб міну-вати  великих робіт з пробивання стін (перекриття). При цьому важливо старанно закріплю-вати конструкції, що створили порожнини, щоб не допустити їх просідання і завалу проходу. При наближенні до потерпілого роботи необхідно проводити з великою обережністю.

Прохід в завалі повинен мати розміри(0,5х0,6 м), які дозволяли б проповзти людині. Безпосередньо біля потерпілого завал убирають дуже обережно, щоб не нашкодити потерпі-лому. Звільняти потерпілого необхідно, як правило, руками, щоб не нанести йому нових ран.

Якщо потерпілий придавлений глибою або важкою конструкцією, то в ряду випадків необхідно користуватися домкратами (рейковими, гідравлічними та пневматичними). 

У тих випадках, коли потерпілий не втратив свідомість, у нього необхідно узнати, були біля нього інші люди і де вони приблизно знаходилися.

Якщо потерпілий знаходиться у напівзруйнованому будинку (споруді), виходи із якого зруйновані або завалені, то його необхідно як можна швидше винести звідти, так як можливо нове обрушення або розповсюдження пожежі.

Спасіння потерпілих із верхніх поверхів напівзруйнованих будинків (споруд), якщо нема безпосередньої небезпеки нового обрушення, виконується за допомогою приставних або металевих драбин, автовишок, пожежних драбин, кранів, альпіністського спорядження, колисок, брезенту, який використовується для вільного падіння людини тощо.  

У ряді випадків можливо винесення потерпілого через суміжні квартири, за допомогою пробивання отвору в стінах квартир, в яких збереглися входи.

2-ГЕ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Завалення нестійких конструкцій, споруд та їх підсилен-ня. Дії формувань з рятування людей із завалених захисних споруд ЦО.

Обрушення нестійких конструкцій будинків (споруд) проводиться з дотриманням наступних правил: 

- проведення розрахунків щодо підбору монтажних машин і механізмів, схем їх безпечно-го руху у процесі роботи і схем демонтажу; 

- створення кордонів небезпечних зон потенційно небезпечних факторів, а також інвента-рних огороджень цих зон;

- створення місця безпечного складування конструкцій, деталей тощо;

- використання раціональних вантажних захоплюючих пристосувань і засобів тимчасово-го закріплення конструкцій, деталей тощо;

- дотримання безпечної послідовності демонтажних робіт;

- розрахунків з перевірки конструкцій на демонтажну стійкість і засобів для її забезпечен-ня;

- наявності засобів безпечного проведення демонтажних робіт, а також засобів індивідуа-льного захисту особового складу;

- створення штучного освітлення робочого місця демонтажних робіт.

До проведення демонтажних робіт допускається особовий склад формувань, який має відповідну підготовку і перевірку знань безпечного проведення робіт та інструктаж на робо-чому місці. 

На місці проведення демонтажних робіт встановлюється єдиний порядок обміну сигна-лами між особою, що керує під’їздом (від’їздом) транспорту (або місцем складування ванта-жу) і машиністом підйомного крану (автомобільного, баштового, на пневмоходу), а також робітниками на відтяжках.

Підсилення стін і перекриттів, що можуть обрушитися і створити ще більший завал, створення огороджень у небезпечних місцях, закриття зруйнований отворів та інші заходи, які повинні забезпечити нормальну роботу рятувальників та громадян, виконуються за допо-могою конструкцій та деталей із залізобетону, тимчасових дерев’яних конструкцій, викорис-танням різного роду домкратів, підпірок тощо.

Для проведення пошуково-рятувальних робіт можуть використовуватися наступна тех-ніка та механізми: екскаватори на всіх типів на колісному і гусеничному ходу; бульдозери; крани автомобільні і на пневмоходу; компресори всіх марок та інша народногосподарська техніка. 

Можливості команди ЦО об’єкту за 10 годин роботи складають: устрій проїздів ши-риною 3-3,5 м в завалах  до 1 км; відкриття завалених сховищ – 3-4 шт.; визволення потерпі-лих з під завалів і укриттів до 500 чоловік.

Можливості рятувальної групи ЦО об’єкту за 10 годин роботи складають: при поси-ленні засобами механізації робіт визволення потерпілих з під завалів і укриттів до 100-200 чоловік.

При виконанні різних видів аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження та зонах зараження в силі залишаються вимоги державних стандартів з техніки безпеки і виконання робіт у різних галузях народного господарства (ДОСТів), галузевих стандартів, галузевих і об’єктових правил та інструкцій з техніки безпеки в окремих галузях і виробництвах, а також вимоги контрактів, які укладаються з рятівниками, статутів і положень про сили цивільної оборони, наказів начальників цивільної оборони територій та суб’єктів господарської діяльності.

3-ТЄ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Евакуація людей і майна із зон затоплення (підтоплення), осередків пожеж та забруднених територій радіоактив-ними, небезпечними хімічними речовинами.

Формування загального призначення можуть використовуватися для проведення евакуації людей та майна із зон затоплення (підтоплення) осередків пожеж та забруднених територій радіоактивними та хімічними сильнодіючими речовинами.

У зонах катастрофічного затоплення формування займаються виносом майна потерпі-лих та його завантаженням на вантажні автомобілі, виводом людей із небезпечних дільниць. У першу чергу надається допомога людям зрілого віку та дітям, які евакуюються у першу чергу. При цьому формування слідкують за  дотриманням населенням, що потребує евакуа-ції, вимог евакоорганів, встановленого порядку дій, у тому числі при необхідності надають інформацію з:

- переліку документів, що необхідно взяти з собою;

- переліку основних речей та їх найбільшу вагу;

- переліку продовольчих товарів на 2-3 доби;

- порядку нанесення ярликів на речі;

- оформлення записок дітям з фамілією, іменем та по батькові, адресою, роком народження і т.п.

     Всі громадяни під час проведення евакозаходів повинні підтримувати дисципліну, порядок, витримку та виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення та рятівників, які надають допомогу.

Завантаження автомобілів домашнім майном проводиться окремо на кожну сім’ю.

Якщо автомобільний транспорт подається до під’їздів будинків, необхідно крім надан-ня допомоги громадянам зайняти місце в автотранспорті, перевірити всі квартири на наяв-ність в них громадян, виключення електронагрівальних приладів та опечатування квартир і здачу їх під охорону органам охорони громадського порядку.

У разі, якщо автотранспорту не вистачає людей треба виводити на підвищені місця, щоб уникнути можливого затоплення, причому престарілих та дітей підвозити автотранспортом.

У разі радіоактивного або хімічного забруднення території (населених пунктів) евакуа-цію населення проводити критими автомобілями (автобусами та автомобілями з брезентовим верхом). При цьому найкращим способом є подача автотранспорту до під’їздів будинків, що дає змогу уникнути додаткового забруднення радіоактивними або отруйними речовинами (автотранспорт повинний бути підготовлений для перевезення людей в умовах хімічного і радіоактивного забруднення). Крім надання послуг престарілим людям та дітям у посадці в автотранспорт, необхідно вимагати від населення мати з собою засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.

Якщо посадка людей в автотранспорт проводиться на відстані від під’їздів будинків, перед посадкою, у разі  необхідності, надавати допомогу у проведенні часткової санітарної обробки, дезактивації або дегазації.

Евакуацію населення із осередків ураження і зон зараження, у разі необхідності, про-водять за межі цих зон, що дозволяє, у разі нестачі автотранспорту, збільшити пропускну можливість наявного автотранспорту.

При виході із зон радіоактивного або хімічного зараження еваконаселення (у тому чис-лі і рятівники, що супроводжують автотранспорт) і евакотранспорт підлягають частковій (у залежності від обставин - повній) санітарній обробці, дезактивації або дегазації.

Майно, яке вивозиться із зон радіоактивного або хімічного забруднення повинно пере-вірятися на наявність радіоактивних (хімічних) речовин і у разі необхідності знезаражувати-ся, з обов’язковим наступним контролем на наявність РР і ОР.

Постраждалі, яким надана перша допомога в осередку ураження (зараження), підляга-ють евакуації на медичні пункти або в  лікувальні заклади.

Засоби евакуації залежать від обстановки, що склалася в осередку ураження (заражен-ня), кількості уражених і відстані до медичних пунктів (лікувальних закладів).

4-ТЕ НАВЧАЛЬНЕ  ПИТАННЯ: Способи транспортування потерпілих. Вантаження потерпі-лих на транспортні засоби.

 З осередків ураження внаслідок вибухів або інших руйнувань з утворенням завалів через обмеження використання автотранспорту, широко буде застосовуватися винос ураже-них; з осередків хімічної поразки постраждалих можна вивозити на різноманітних видах транспорту безпосередньо з місць поразки.  У важкодоступних місцях можливо відтягування уражених на підстилках, листах фанери і т.д. 

Один із надійних засобів перенесення ураженого - на лямці, складеної каблучкою або вісімкою.  При відсутності лямки ураженого можна винести на  спині або на руках - засобом «замком із трьох рук» або «замком із чотирьох рук» . 

Найбільше спокійним і надійним засобом евакуації, що щадить уражених, є саніта-рні носилки.  Вони складаються із двох дерев'яних або металевих брусів, що закінчуються з кінців ручками, двох шарнірно сталевих розпірок із ніжками і замками-засувками і знімного полотнища з узголів'ям; довжина носилок-221,5 см, ширина - 55 см, маса - 9-10 кг.  Для роз-гортання носилок розстібають ремні, яким вони скріплені, потім, узявшись за ручки брусів, розкривають носилки, випрямляють розпірки до упору і ставлять носилки -  на землю.  Після цього перевіряють, чи добре закрилися замки-засувки. 

Для ураженого велике значення має положення  на носилках, найкраще покласти його на спину або на здоровий бік.     

При ушкодженні верхньої кінцівки її вкладають на груди; ушкоджену ногу злегка - згинають і вкладають на скатку одягу, подушку.  Людей, уражених у щелепу, варто вкладати на носилки обличчям униз, підклавши під чоло валик із одяги.  Уражених у хребет перено-сять на жорсткій підкладці, якщо її нема - животом униз, підклавши під нього валик з одягу.  Ураженим у груди надають напівсидяче положення. Якщо носилки обслуговує ланка носіїв із чотирьох рятівників (звичайний варіант), то двоє з них за ручки несуть носилки, двоє ін-ших - підтримують носилки з боків. Потім носії змінюються місцями.