Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

 ознайомлення читачів з основними видами небезпек, що можуть загрожувати дитині та шляхів їх попередження і подолання,

 з правилами поведінки по збереженню життя і здоров’я,

 з правилами надання першої медичної допомоги постраждалим.

Жодне з існуючих суспільств не змогло повністю ліквідувати загрози для життя і здоров’я людини. В сучасних умовах особливого значення набуває про¬блема особистої безпеки дитини, тому що через незахищеність дитини перед при¬родним, техногенним і соціальним оточенням потенційні загрози легко стають ре¬альністю. До цього можна також додати повну відсутність у юних громадян жит¬тєвого досвіду. Саме тому всім нам, дорослим, необхідно максимально викорис¬тати свій досвід, знання та доступні засоби для вирішення проблеми особистої безпеки дитини.

Саме коштовне, що може бути в людини - його діти. Це не гарна фраза, а сутність життя.

Починаючи з того моменту, як дитина починає ходити, вона оточена небез¬пеками. Завданням батьків і вихователів є усунення всіх джерел небезпеки, а також створення необхідного для нор¬мального розвитку дитини вільного простору пересування без обмеження допитливості (для її віку) та  інтересу до того, що її оточує. Однак необхідно уникати необґрунтованих мір безпеки, тому що це може негативно вплинути на ваших ді¬тей і зробити їх невпевненими, нездатними переборювати навіть незначні труднощі. Але не потрібно надавати їм і зайву самостійність, тому що дитина,  залишена без до-гляду, більшою мірою піддана небезпечним подіям. Улаштовуйтеся так, щоб за¬безпечити найбільшу безпеку дітям, якщо є можливість - то у чистому, спокійному районі, близько від школи, дитячого садочку, щоб був ізольований від вулиці двір.

Розглянемо деякі небезпеки, що можуть загрожувати дитині:

• Важкі предмети, які можуть упасти з полиці.

• Гострі предмети.

• Грубо оброблене дерево.

• Електричний струм.

• Елементи живлення ("батарейки”, акумулятори).

• Газові плити.

• Небезпечні рідини: окріп, оцет, одеколон, спиртне, отрути, кислоти, луги, розчинники.

• Водойми: можна потонути, при пірнанні можна наткнутися на гострий пред¬мет.

• Лід на водоймах: можна провалитися; можна потрапити в непомітну ополо¬нку.

• Лід на доріжках: можна підсковзнутися.

• Будівництво: ями, гострі предмети, будівельні машини, не обгороджені площа¬дки на висоті.

• Дах: можна впасти.

• Собаки: можуть злякати, покусати, заразити сказом й іншими хворобами.

• Саморобна зброя: рогатки, луки, самостріли й ін.

• Вікно, балкон: можна випасти.

• Викрадачі дітей.

• Автомобільна дорога.

• Автомобіль, що маневрує у дворі.

• Залізниця : вихор від поїзда може збити з ніг.

• Крута гірка.

• Люк на тротуарі.

• Яма підвального вікна.

• Юрба, у лісі – можна заблукати. 

 Маленькі предмети можуть бути проковтнуті дитиною.

 Мотузка, великий шматок тканини: дитина може заплутатися й задихнутися.

 Гострий або твердий край ліжка, іграшка із твердою гранню або штирем.

 Пластиковий мішок: дитина може надягти його на голову й задихнутися.

 Нова їжа може викликати алергію. Давайте пробувати новий продукт у невели¬кій кількості.

 Небезпечні гучні метушливі ігри: діти збуджуються, перестають зважати на небезпеку.

Розповідайте дитині про небезпечні речі, про те, від чого буває боляче. Тільки не треба страшних розповідей перед сном. Діти звичайно бояться Бабу Ягу. Поясніть, що Баба Яга може сидіти в будь-якому підвалі й у будь-якому люку.

Природно, дитині треба психологічно підготуватись до самостійних прогу¬лянок. Лялька, з якою вона грає, допоможе вам моделювати проблемні ситуації, що можуть очікувати малюка на вулиці.

Важливо, щоб дитина у цих сценках говорила про себе в третій особі (не «я пішов», а «Сашко пішов»). У такий спосіб дитина злегка відстороняється від пер¬сонажа й може оцінювати його вчинки з боку, але не перестає усвідомлювати, що герой - вона сама, і все, що відбувається у грі, їй особливо близько.

     Кухня - найнебезпечніше місце для дітей. Виконуючи нижчеперелічені пора-ди, ви зможете вберегти їх від різних подій:

• каструлі на плиті повинні бути розставлені таким чином, щоб самі більші з них перебували на максимальному віддаленні від краю плити; 

• уважно стежте за процесом закипання, не допускайте, щоб рідина вихлюпувалася з каструль, вона може залити  вогонь конфорок, а жирні рідини (масла) навпаки, мо¬жуть самозапалюватися;

• оскільки дітям подобається торкати газові вимикачі, подача газу до плити повинна бути припинена, коли вона не використовується за призначенням. При досягненні ді¬тьми свідомого віку необхідно пояснити їм, чому не можна вертіти вимикачі плити. Не допускайте їхніх ігор із плитою в надії на те, що ви припинили подачу газу. Досить помилитися всього один раз, щоб дитина, що звикла грати з вимика¬чами, могла отруїтися. Окрім того дитина може обпектися, доторкнувшись до га¬рячого скла духовки;

• домашні хімікати також становлять потенційну небезпеку для дітей; необхідно знати рівень токсичності тих хімікатів, які ви використовуєте, і вибирати, по мож¬ливості, найменш шкідливі. Ці речовини повинні бути зібрані разом і закриті у не¬доступному для дітей місці.

• фарби, скипидар, бензин, технічні мастила й інші подібні продукти повинні збе¬рігатися в спеціальних шафах, які краще замикати на ключ;

• особливі запобіжні заходи необхідні для зберігання засобів проти мишей, ко¬мах, грибків, бур'янів і т.п.;

• ніколи не залишайте в доступному місці токсичні матеріали, алкогольні напої або ліки: для дитини досить миті, щоб до них добратися;

• непотрібні небезпечні предмети повинні бути прибрані з кухні; на нижніх пол¬ицях можна залишати лише безпечні для дитини предмети;

• особливу увагу варто приділити ящику зі столовими приладами: ножами, видел¬ками, ножицями й іншими ріжучими й колючими предметами; необхідно знайти для нього місце, недосяжне для малят; коли вони будуть доросліше, можна пояснити призначення цих предметів й їхню небезпеку;

• не залишайте в розетках вилки електроприладів, особливо міксерів, кавомо-лок, м'ясорубок; праска також не повинна залишатися доступною для дітей;

• встановіть автоматичні пробки.

     У цій кімнаті дитина проводить більшу частину часу, тому варто видалити з меблів тендітні або небезпечні предмети обстановки, щоб не було необхідності постійно стежити за дитиною і постійно їй щось забороняти. Дитина має право на деяку волю й автономність, щоб гармонічно розвиватися.

     Кути меблів є основною причиною синців і шишок, тому добре б закрити їх по¬ролоном на клейкій стрічці.

     Не залишайте дитину одну перед незахищеним каміном: може вискочити  іско¬рка й підпалити килим або навіть одяг дитини (причому, одяг, зроблений із синте¬тичного матеріалу, загоряється набагато швидше ніж зроблений із натурального). Можна навчити дітей користуватися сірниками, але робити це вони повинні лише в присутності дорослих. Запам'ятайте:

 алкоголь, сигарети, запальнички й сірники повинні зберігатися недосяжними для дітей; 

 попільниці повинні бути завжди очищеними, навіть маленький недопалок може викликати інтоксикацію;

 не залишайте в межах досяжності монетки, шпильки, кісточки від фруктів, цвяхи, гвинти, ґудзики які дитина може проковтнути або застромити в розетку, рот або ніс;

 під час обіду дитина може потягнути на себе скатертину, перекинути на себе крім порожнього посуду  також і тарілки з гарячою їжею;

 дитяче крісельце повинно мати тверду опору й забезпечуватися запобіжним ременем;

 гарна звичка - не залишати відкритих підвіс¬них проводів, розеток. Краще прикріпити їх до стіни або провести за меблями;

 якщо в кімнаті є вітраж, то добре було б закрити його захисним папером або панеллю з фанери або полістиролу, замінити звичайне скло на зага-ртоване або армоване. Сучасна технологія  про¬понує скло, що витримує удари й не розлітається у випадку ламання;

 відкриті вікна можуть бути джерелом небезпеки для дитини, тому не можна дозволяти дітям ставити стілець або табуретку й забиратися на підвіконня;

 деякі кімнатні й садові рослини (тюльпани й ін.) токсичні, тому їх варто три¬мати вдалині від дітей;

 тераса, балкон, де діти грають, повинні мати гарні захисні ґрати, дуже високі й з вузькими прольотами;

 вогнепальна зброя (якщо вона є) повинна зберігатися вирядженою у метале¬вій шафі (сейфі), закритій на ключ.

     Іграшки варто вибирати, виходячи із віку й ступеня розвитку дитини,  наголо¬шуючи на іграшки освітнього характеру. Деякі іграшки покриваються  лаком на свинцевій основі - він токсичний; розбірні іграшки мають ріжучі  частини.

     Не даруйте небезпечних іграшок, багато іграшкових видів зброї краще не вико¬ристовувати. Наприклад, кульки, потрапляючи у тверді предмети, відскакують у того, хто стріляв. Пістони розкидають навколо іскри, які можуть потрапити в очі. Небезпечні також луки, стріли й рогатки.

     Іграшки повинні перебувати на нижньому ярусі полиць для того, щоб дитина не вилазила за ними на висоту.

У спальні

     Ця кімната повинна бути добре освітлена й постійно провітрювана. Щоб уник¬нути будь-якої можливої небезпеки для дитини, пам’ятайте:

 ліжко повинно мати грубий матрац і не занадто м'яку подушку; 

 простирадло повинно бути добре натягнуте тасьмами, які проходячи під матрацом, закріплюють його краї;

 висота бар'єра ліжка повинна бути принаймні 50-60 см, а відстань між прутами не повинна перевищувати 7 см;

 ячейки сітки, що обрамляє манеж, не повинні бути ши¬рше 3 см;

 не користуйтеся електропокривалами, електрообігріва¬чами;

 не вішайте на шию дитини ланцюжки, мотузочки або слинявчики, особливо коли укладаєте дитину спати;

 мати, що годує, повинна бути уважна вночі, тому що по недогляду немовля може захлинутися. З міркувань гігієни й правильного виховання краще ніколи не класти дитину в постіль до батьків;

 скриньки, баули, комоди, шафи й т.д. повинні бути закриті на ключ;  заби-райте ключі із дверей щоб дитина не закрилася в кімнаті;

У ванній кімнаті

 не купайте дитину, якщо не пройшло 3-х годин від останнього прийому їжі;

 перш ніж опускати дитину у воду, спробуйте ліктем температуру води;

 не додавайте гарячої води, коли дитина вже у ванні;

 ніколи не віддаляйтеся, коли купаєте дитину;

 у ванній краще мати шафка, що закривається на ключ, або полицю, що перебуває досить високо, де зберігалися б  пред¬мети особистої гігієни, миючі засоби, косметика,  аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки й т.п.;

 засоби, що чистять, в основному є токсичними і їдкими, тому вони повинні перебувати в недоступному для дітей місці;

 ніколи не включайте фени, інші електроприлади у ванній кімнаті, тому що пові¬тря, насичене паром, є провідником електроенергії;

 періодично перевіряйте роботу витяжної вентиляції;

 використовуйте неслизьке взуття, тому що можна одержати травму, упавши на мокрій підлозі;

 балончики дезодоранту можуть вибухнути, якщо вони перебувають поруч із теплом або вікном, звідки на них падають сонячні промені.

В інших приміщеннях

     Багато нещасних випадків відбувається з дітьми, що грають у місцях, які не пе¬ребувають під спостереженням дорослих. Необхідно пам'ятати: 

 інструменти повинні зберігатися недосяжними для дітей:  цвяхи, молоток, свердла, пилка можуть стати небезпечними, якщо виявляться в руках дитини; 

 перед тим як дозволити дитині користуватися ліфтом само¬стійно, добре б разом з дорослими дати йому можливість поуп¬равляти ним; у якийсь момент зупините ліфт і навчите дитину як правильно користуватися екстреною допомогою і як поводитися, поки ліфт не відкриють.

Дошкільникам і молодшим школярам не слід їзди у ліфті без дорослих. Ні поодинці, ні зграйкою. Це надто небезпечно. Поясніть, що ліфт може застрягти, але в жахаючі подробиці вдаватися не варто. Якщо перестараєтеся, можете осе-лити в душі маляти страх.

Чи можна їздити в ліфті разом із чужими дорослими?

Правило тут просте: у ліфт входять тільки з добре знайомими людьми. З усіма іншими в жодному разі не можна. 

Поради дитині як чемно відмовитись, якщо незнайома людина кличе її підня¬тися разом у ліфті: «Мені невисоко... Спасибі, я пішки...». І більш тверде у відпо¬відь на настирливі запрошення: «Мені мама не дозволяє...» Адже дуже часто діти погоджуються на щось сумнівне просто тому, що різко відмовити їм незручно, а як це зробити, не скривдивши дорослого, вони не знають;

 кожен член родини, включаючи дітей, повинен знати, де є розподільники й крани перекриття газу, води, електроенергії й уміти відключати їх в екстреному випадку;

 у коридорі повинно бути досить освітлення, щоб не вдарятися об кути та ме¬блі, а також не кружляти по приміщенню із запаленою свічкою або сірником, ризикуючи викликати пожежу; варто підтримувати порядок у цьому приміщенні і звільнити його від непотрібних речей;

 важливо мати завжди на очах список телефонних номерів різних аварійних служб, щоб їх міг викликати кожен, включаючи дітей.

Побутові електроприлади

     Побутова електротехніка дуже зручна, але може принести багато лих, якщо не дотримуватись мір безпеки при її установці й експлуатації.

     Якщо старий холодильник призначений на викид, зламайте замикаючий при¬стрій, щоб діти, граючись, не захлопнулися  всередині нього.

     Необхідно, щоб телевізор був установлений у стійкій  ніші, а не на хибкому столику або візку. Телевізор ви¬промінює радіацію, ступінь шкідливості якої усе ще по¬вністю не визначений, тому варто триматися на достатній відстані від екрана, розмір якого не повинен бути надмі¬рним. У зв'язку із цим краще об-межити дітям час перегляду телевізора або комп’ютерної гри.

     Більш корисно у виховному плані, якщо дитина відкриває для себе світ за до¬помогою батьків і вихователів (різні ігри, читання книг і т.д.), чим з екрана телеві¬зора чи комп’ютера.

     Ті, хто володіє присадибною ділянкою, присвячують велику частину вільного часу роботі на свіжому повітрі. Але необхідно пам'ятати про безпеку дітей:

• електрична або бензинова косарка може бути небезпечною, не дозволяйте ді¬тям грати з нею; перед тим як стригти траву, згребіть граблями камені, й все те, що може відлетіти, як куля, від обертових ножів косарки;

• періодично стежте за місцями ігор дітей у саду: гойдалка, гірка, різні спорти¬вні снаряди, вчасно проводьте їхній ремонт і профілактику;

• дощова вода - гарне добриво для квітів, але стежте уважно за наповненою  ємні¬стю,  що небезпечна для маленької дитини.

     Існує ряд садових рослин і квітів, які отруйні або настільки токсичні, що ви-кли¬кають отруєння. Більша частина потерпілих - діти, чиї батьки не знають про це.

     Дурман. Всі частини цієї рослини містять алкалоїд з нар¬котичним ефектом: краще висмикнути його з коренем, благо його легко розпізнати по великим воронкоподібним квіткам.

     Рицина. Семена цього чагарнику білого і коричневого ко¬льору в цяточку такі гарні, що можуть використовуватись  для намиста, пояса й т.д. Однак досить прожувати одне на¬сіннячко, щоб одержати отруєння. 

     Олеандр. Гілки, листя й квіти цієї рослини містять отруту.

     Беладона. Містить соланін - дуже отрутний навіть у невеликій кількості.

     Картопля. Крім бульби, всі інші частини, особливо паростки насіння, отруйні через вміст соланіну.

     Ревінь. Деякі частини цієї рослини містять щавлеву кислоту, що може викли-кати порушення роботи нирок.

     Бузина. Неспілі ягоди, гілки, листя викликають нудоту, блювоту й пронос. Зі  спілих ягід можна робити варення, а висушені квіти використовуються для готу¬вання відвару.

     Дигіталіс (наперстянка). Із цієї рослини добувається речовина для лікування серцево-судинних захворювань. Квітки, листя й насіння можуть викликати отру¬єння й порушення роботи серця.

     Конвалія. Ті ж ефекти й властивості, що в дигіталісу.

     Плющ, вовча ягода, лавр, рододендрон, азалія - рослини частково отруйні.

     Щоб запобігти випадкам отруєння треба:

• знати отруйні рослини;

• відучувати дітей їсти незнайомі ягоди й класти всі підряд у рот;

• постійно доглядати за самими маленькими.

     Коли виникає підозра на отруєння отрутами рослинного походження, відведіть дитину до лікаря, точно вказавши тип рослини, що за вашим припущенням  з'яви¬лася причиною розладу, а ще краще - покажіть лікареві її зразок.

     Для очищення рослин від паразитів застосовуються протигрибкові й дезінфек¬ційні речовини високої токсичності. Не  допускайте, щоб діти грали біля обробле¬них у такий спосіб рослин.

     Треба знати, що для обробки рослин від шкідливих комах є спеціальні  розчини  з рослин і трав, які містять отруйні речовини в малій кількості або не містять зо¬всім.

     Пам’ятайте:

 перед тим як з'їсти фрукт, необхідно помити його;

 треба мити руки й після того, як ви торкалися рослини. Взагалі часто мити руки - гарна звичка. Навчите цьому дітей.

     Відносини, які можуть зав'язувати діти зі свійськими тваринами, безумовно га¬рні з погляду виховання. Зазвичай свійські тварини слухняні і грають з дітьми, на¬віть приймаючи від них маленькі образи, однак потрібно бути обережними із со¬баками тих порід, які відомі своєю агресивністю - це неапольський сторожовий пес, дог, доберман, бультер'єр і деякі інші.

     Кішки можуть подряпати і занести в ранку інфекцію. Були випадки, коли кішка позбавляла дитину ока. Інша небезпека - передача людині різних типів інфекцій через вовну свійських тварин. Тварини не повинні спати в ліжку або в кімнаті ди¬тини. Їх треба часто й ретельно мити, періодично показувати ветеринарові, робити їм необхідні щеплення. Найбільш відомі інфекції, які передаються від собак і кішок - це сказ і короста.

     Через подряпину, зроблену собакою або кішкою, також може передатися пра¬вець. Особливо ця небезпека загрожує вагітним жінкам.

Обварювання окропом, опік від розпеченого предмета, по¬різи, уколи, удари електричним струмом, падіння з дерева й інші травми - неминучі події, єдиний шлях до пізнання небезпек.

Задоволення небезпечної цікавості треба провести по мож¬ливості під наглядом батьків. От ризиковані предмети й дії, ін¬терес до яких дитина повинна задовольнити під наглядом бать¬ків:

• сірники, свічка, багаття, петарди, бензин;

• ніж, лезо для гоління;

• рогатка, лук, фехтування, метання ножа;

• горілка, цигарки;

Вулиця великого міста не дуже пристосо¬вана навіть для дорослої людини. Дитина, що опи¬нилася тут наодинці, майже автоматично може вважатися в стані екстремальної ситуації.

Це найчастіша причина загибелі дітей на ву¬лицях, а травми в наслідок ДТП - найважчі. Осо¬бистий досвід, на який опирається дитина, ніколи не скаже йому, що гальмівний шлях машини при швидкості 60 км. год - більше 15 мет-рів. Особли¬вості дитячої психіки - наприклад, фрагментарність уваги, тобто фіксація уваги на одному предметі (інші дитина вже не бачить) - збільшують його незахищеність.

Відпускаючи дитину на вулицю, треба підготувати її до взаємин з містом, але при цьому розуміти, що вся наука зійде на внівець в ту хвилину, коли мама сама переведе її через дорогу на червоне світло. 

Нехай засвоїть хоча б кілька найважливіших пра¬вил:

 не підходити занадто близько до вогню – інакше на тіло або на одяг можуть потрапити іскри;

 не палити багаття біля автомашин або будинків, стогів сіна – це чревате ве-ли¬кою пожежею;

 не кидати в багаття ніяких сторонніх предметів, особливо вибухонебезпеч-них, аерозольних або скляних пляшок. У них можуть виявитися залишки бен¬зину, гасу, лаків, вогненебезпечних фарб;

 не розпалювати багаття бензином.