Бій - це основна форма воєнних дій тактичного рівня(група , відділення , взвод, рота, батальйон) і являє собою сукупність взаємопов’язаних і узгоджених за метою , завданнями, місцем і часом бойових дій формувань видів Збройних Сил, формувань бойового, тилового та технічного забезпечення, їх маневр, що ведуться згідно єдиного задуму і плану для виконання тактичних завдань.Бій може вестись на землі (під землею), на воді (під водою), в повітрі (в космосі) . Бій буває: - загальновійськовим- протиповітряним- повітряним- морським Загальновійськовий бій – це бій, в якому беруть участь загальновійськові формування (піхота, танки), формування вогневого ураження (артилерія, ракетні війська , авіація) , формування протиповітряної оборони (зенітні підрозділи ) , формування бойового тилового та технічного забезпечення. Характерні риси сучасного загальновійськового бою: Рішучість (полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути перемогу ) Висока напруженість і швидкоплинність (вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил) 3) Динамічність бойових дій (досягається виучкою особового складу, знанням своїх обов'язків, умінням швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою) 4) Швидкий перехід від одних видів дій до інших (завжди повинен бути готовим оборонятися, перейти в наступ, переслідувати противника, захоплювати вигідні рубежі і переходити до оборони) Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ, які в ньому беруть участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту та маскування, високої рухомості та організованості, повного напруження всіх моральних та фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості. Оборона - вид бою, який має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу своїх військ в наступ. В залежності від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також характеру місцевості оборона може бути: - позиційною; - маневреною. Оборона може застосовуватися: - навмисно, коли більш активні і рішучі дії недоцільні; - вимушено внаслідок несприятливої обстановки. Оборона може готуватися: - завчасно до початку бойових дій; - організовуватися під час бою. Перехід до оборони може здійснюватися в умовах: - відсутності зіткнення з противником; - безпосереднього зіткнення з ним. Наступ проводиться з метою: - повного розгрому (знищення) противника - оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Тільки рішучий наступ, який проводиться у високих темпах і на велику глибину забезпечує повний розгром противника. Сутність наступу полягає в ураженні противника всіма наявними засобами, в тому числі: 1) рішучій атаці, 2) стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, 3) знищенні та полоненні живої сили, 4) захопленні зброї, озброєння, техніки та намічених рубежів В залежності від обстановки та поставлених завдань наступ може вестися на противника, який: обороняється, наступає, відходить. Способи переходу в наступ на противника, який обороняється з ходу 2) з положення безпосереднього зіткнення з ним. Наступ на противника який наступає ведеться шляхом зустрічного бою, а на противника який відходить - шляхом його переслідування. Видатний російський полководець О.В.Суворов казав, що «…Кожен солдат повинен знати свій маневр…» Маневр - це організоване пересування військ під час бою з метою зайняття вигідного положення відносно противника на створення необхідного угрупування сил та засобів, а також перенесення або пере націлювання ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника. Види маневру: - охоплення, - обхід, - відхід
Охоплення – це маневр, що здійснюється для виходу у фланг противнику і нанесення йому удару Обхід – це більш глибокий маневр призначений для виходу в тил противнику та нанесення йому несподіваного удару. Відходом називається маневр, що застосовується з метою виведення своїх підрозділів з під удару противника і зайняття вигідного тактичного положення Вогонь - це ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Вогонь ведеться із завданням знищення живої сили противника або зруйнування його об’єктів. У сучасному бою солдат повинен вміти вести вогонь з особистої зброї як самостійно, так і в складі підрозділу по окремих, групових і повітряних цілях, вдень і вночі, з різних положень. Маневр вогнем застосовується для ефективного ураження противника. Його сутність полягає в тому, що вогонь підрозділу зосереджується по одній цілі з наступним перенесенням вогню підрозділом по декількох цілях. Вогонь розрізняють: За тактичними завданнями на знищення, придушення, виснаження За видами зброї зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти, танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракет, зенітних засобів За способами веденняпрямою, напівпрямою наводкою, із закритих позицій За напруженістю стрільби одиночними пострілами, чергами, безперервний, кинджальний, залповий За напрямками стрільби фронтальний, фланговий, перехресний За способами стрільби з місця, із зупинки, з ходу, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням в глибину, по площі За видами вогню (по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий та ін.)
|