Сайт з предмета ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Навчальний предмет «Захист Вітчизни» вивчається на підставі діючого законодавства та входить до інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затверджених наказом МОН від 27.08.2010 N 834, зі змінами, що внесені наказом МОН від 29.05.2014 № 657.

Метою навчального предмета «Захист Вітчизни» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та системного уявлення про  військово-патріотичне виховання як складову частину патріотичного виховання.

Відповідно до мети сформовано завдання предмета:

- підготовка учнівської молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу; 

- ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни, цивільного захисту та охорони життя і здоров'я;

- набуття знань про задачі Збройних Сил України та інших військових формувань, їх характерні особливості; засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту, основ медичних знань; здійснення психологічної підготовки молоді до захисту Вітчизни;

- підготовка учнів до захисту Вітчизни, професійної орієнтації молоді, служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством.

Предмет «Захист Вітчизни» є обов’язковим навчальним предметом, який вивчається в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Відповідно до потижневого (календарного) плану по півтори години на тиждень уроки проводяться: 10 клас - по 1,5 години на тиждень протягом навчального року; 11 клас: в першому семестрі - по 1,5 години на тиждень, а в другому семестрі - по 1 годині на тиждень та 18 годин відводиться на проведення навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі. При потижневому навантаженні по дві години на тиждень: 10 клас та перший семестр 11 класу - по 2 години, другий семестр 11 класу - по 1,5 години на тиждень та 18 годин - на проведення навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі.

Предмет вивчається упродовж 10 і 11 класів та під час навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі. 

У кожному періоді предмет вивчається юнаками та дівчатами окремо (лист-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 № 1/9-444). Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медичних знань» для дівчат).

Поділ класів на групи юнаків та дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі (але не менше ніж 5 осіб).  Якщо у групі є менше 5 осіб, то учні цієї групи навчаються за індивідуальними навчальними планами. Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) навчаються за програмою для групи юнаків Юнаки, які за станом здоров’я, релігійними поглядами не вивчають основи  військової справи, навчаються за програмою для групи дівчат.

Навчально-польові заняття (збори) і заняття у лікувально-оздоровчому закладі проводяться з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів 11 класів наприкінці навчального року або поетапно (по мірі вивчення тем (розділів), наприкінці першого семестру та навчального року. Організовуються 3-х денні (18 годин) навчально-польові заняття (збори) на базі військових частин, військових комісаріатів, базових навчальних закладів та навчальних закладів які організуються та проводяться міськими/районними військовими комісаріатами та органами місцевого самоврядування.

У навчальних закладах, в яких учні навчаються за спортивним напрямком, вивчення предмета «Захист Вітчизни» здійснюється з наданням додатково 36 годин до розділу «Прикладна фізична підготовка» за тематикою навчального закладу.

Оцінювання навчальних досягнень з предмета «Захист Вітчизни» здійснюється відповідно до Критеріїв.

Під час складання контрольних вправ з прикладної фізичної підготовки необхідно врахувати деякі особливості, спрямовані на убезпечення учнів від нещасних випадків:

1. Контрольні вправи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

2. Перевірка безпечності місць занять та справності інвентарю.

3. Проведення розминки.

При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіологічні особливості та релігійні погляди учнів. 

 

Програма предмета «Захист Вітчизни» включає:

1) пояснювальну записку;

2) зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів;

3) додатки, що включають: критерії оцінювання навчальних

досягнень учнів, перелік об'єктів навчально-матеріальної бази , заходи безпеки на заняттях , нормативи та окремі положення курсу стрільб.

Зміст програмового матеріалу, у залежності від матеріальної бази навчального закладу та ін. може бути скореговано на 20 відсотків в межах розділу. Послідовність вивчення тем, вчитель може коригувати самостійно.

Завершальний етап навчання наприкінці військово-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі може бути проведено як військово-спортивне свято. 

 

Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» також передбачається під час проведення Тижнів безпеки життєдіяльності та Днів цивільного захисту. 

Стрільба з автомата (малокаліберної гвинтівки) проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах згідно з планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого військового навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу.

Основною організаційною формою вивчення предмета «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів є урок, що проводиться вчителем згідно з календарно-тематичним плануванням та навчальним планом, складеними відповідно до навчальної програми.

Обов’язкова форма одягу для вчителя (викладача), під час проведення занять з предмету «Захист Вітчизни» – військова форма Збройних Сил України.

               КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

 Загальні положення

 

     Метою Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді (далі - Концепція) є:

 

     визначення основних напрямів удосконалення допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;

 

     забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки молоді до захисту Вітчизни;

 

     вироблення єдиних поглядів на проблему виховання патріота і громадянина;

 

     визначення ролі державних органів в організації та проведенні допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді;

 

     удосконалення педагогічних форм і методів навчання молоді основ військової справи;

 

     формування у молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку щодо захисту національних інтересів України;

 

     узгодження дій міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо цілеспрямованої підготовки молоді до захисту Вітчизни;

 

     створення системи шефських зв'язків військових частин і вищих військових навчальних закладів з навчальними закладами, в яких проводиться допризовна підготовка, взаємодії з ветеранськими та іншими громадськими організаціями патріотичного спрямування.

 

     Допризовна підготовка і військово-патріотичне виховання молоді мають здійснюватися відповідно до вимог Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України і за такими принципами:

 

     державна спрямованість;

 

     науковість;

 

     пріоритет гуманістичних і демократичних цінностей, повага до конституційних прав і свобод людини і громадянина;

 

     виховання молоді на патріотичних, історичних та бойових традиціях Українського народу;

 

     взаємозалежність та узгодженість змісту, форм і методів допризовної підготовки та виховної роботи.

Цей документ необхідний для звіту про стан предмета "Захист Вітчизни".  Для подання у віськомат (за необхідності) та обов'язково методисту  Управління освіти.